Мамаевая Слобода 

Киев

Сферы деятельности

Искусство, культура

Я хочу тут работать
×

Мамаевая Слобода 

"Україна - терра козакорум" - "Україна - земля козаків". Так сказав в середині XVII століття французький інженер-картограф Гійом ле-Васер де-Боплан. Саме тому за сім кілометрів від Хрещатика довкруг історичного урочища, в якому бере початок річка Либідь, на території 9,2 га вирішено відтворити тематичний дендропарк, або ж мовою офіційних документів куточок української природи, архітектури та побуту „Мамаєва Слобода".

Понад триста років тому ці землі належали Михайлівському Золотоверхому монастирю. Серед діброви над витоком Либіді приблизно в тому ж самому місці, де зараз міститься „Мамаєва Слобода", стояла монастирська пасіка з хутором та ставом.

Минуло кілька століть і знову на пагорбах довкруг витоку Либіді, розкинулись мальовничі гаї, які чагарниковим живоплотом в’юняться на луки, створюючи ландшафт з унікальним краєвидом долини, характерний для Наддніпрянщини.

У центрі долини серед кучерявих вишневих садків, оперезаних плетеними тинами, стоїть козацька „Слобода". В центрі архітектурного ансамблю, що нараховує 98 об’єктів, розташовується козацька триверха дерев’яна церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці із дзвіницею, подібні до тих, що стояли на Запорозькій Січі в часи Богдана-Зиновія Хмельницького.

Неподалік від церкви на узвищі серед невеликого поля пшениці видно вітряк - символ мирної хліборобської України. Далі над двома покритими очеретом, лілеями та лататтям озерами розташовуються садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин. Садиби складаються з різних за своїм господарським призначенням споруд: це комори, повітки, стайні, льохи, хліви, клуні, возовні тощо. Цей традиційний український краєвид доповнюється базарним майданом, управою та козацькою залогою.

Використовуватимуться об’єкти „Мамаєвої Слободи" методом відтворення живої історії, цебто максимально наближено до свого первісного функціонального призначення, а саме, для популяризації та відродження самобутніх народних традицій, звичаїв, обрядів, забутих трудових навичок та ремесел.

Центр народознавства «Козак Мамай» було зареєстровано як юридичну особу ще 09 липня 1990 року.